середу, 31 серпня 2011 р.

українські політики

20 століття дало плеяду яскравих та харизматичних політиків: Ленін, Сталін, Гітлер, Рузвельт, Мао Цзедун, де Голь, Кеннеді, Клінтон, Буш, Ганді, Горбачев, Тетчер, Кастро, Че Гевара, Пол Пот, які сміливо розповідали про свої погляди, виголошували промови перед натовпом прихильників.
Політика 21 століття перетворилась на змагання імеджів, коли лідер кожної країни говорить тільки те, що напишуть імеджмейкери. Звичайно є виключення, але їх обмаль. В Українській політиці змагання іміджів теж помітно і це призводить до того, що ми не чуємо живих промов не з шпаргалки.
Ми не знаємо що відчувають і про що думають наші політики, коли
- їдуть в своїх джипах з чисельною охороною та літають літаками світом
- сидять в СІЗО
- товчуть пики один одному та голосують у ВРУ
- підписують міждержавні угоди та багатомільярдні контракти
- стоять серед натовпу, коли з одного боку ’космонавти’, з іншого розлючений натовп
- виголошують промови на майданах
- сидять за чашкою кави(чаю) або за склянкою горілки (коньяку, віскі,вина) в розкішних маєтках Конче-Заспи.
   Майже не чуємо 20-ти, 30-ти, 40-річних політиків, хоч це наше покоління, що має доступ до інтернету і загалом вміє ним користуватись. Ми хочемо дізнаватись про думки та емоції політиків під час подій, що відбуваються в країні, а не коли політик вийшов на пенсію і написав книжку або мемуари.

Немає коментарів: